Музикознавча думка Дніпропетровщини

 

http://dk.dp.ua/wp-content/uploads/2020/01/grani-logo-banner.jpg

https://grani-print.dp.ua/index.php/mtd/issue/archive

Збірник „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ – наукове видання, присвячене актуальним проблемам сучасного академічного музичного мистецтва.

Основу тематичних розділів збірника складають дослідження з найбільш проблемних напрямів музичного мистецтва Дніпропетровщини, української музичної культури, художньо-естетичного виховання молоді, академічного музичного виконавства та педагогіки, хроніки мистецьких подій (рецензування), а також з багатьох теоретичних, історичних та культурологічних питань музичного мистецтва.

Видання розраховане на аспірантів, докторантів, науковців, викладачів вищих навчальних закладів культури і мистецтв, а також широке коло професійних музикантів-виконавців та поціновувачів академічного музичного мистецтва.

Метою збірника „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ – є розширення обсягу наукових публікацій за спеціальністю „Музичне мистецтвоˮ у центральному регіоні України з науковим обговоренням музикознавчих питань педагогічного, історичного, методичного, культурологічного спрямувань, а також залученням до цього процесу відомих представників вітчизняної та закордонної професійної спільноти.

Завдання збірника:

 опублікування наукових результатів дослідницької роботи у галузі

академічного музичного мистецтва;

 налагодження партнерської співпраці з вітчизняними та закордонними

вченими;

 розширення професійного співробітництва з українськими та

міжнародними науково-дослідницькими установами, видавництвами;

 підвищення культури цитування, анотування, рецензування наукових

матеріалів.

Періодичність виходу збірника:

Збірник виходить два рази у навчальний рік (щосеместру).

ГРОМЧЕНКО В.В. – кандидат мистецтвознавства, доцент, проректор з наукової роботи Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (м. Дніпро), голова редакційної колегії;

ХАНАНАЄВ С.В. кандидат мистецтвознавства, доцент, проректор з навчальної роботи Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (м. Дніпро);

ЩІТОВА С.А. - кандидат мистецтвознавства, професор кафедри „Історія та теорія музики” Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (м. Дніпро);

ВАРАКУТА М.І. – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри „Історія та теорія музики” Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (м. Дніпро);

ПОТОЦЬКА О.В. – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри „Фортепіаноˮ Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (м. Дніпро);

СЛЮЖИНСКАС Р. – доктор гуманітарних наук (етнологія), професор, Академія мистецтв Клайпедського університету (Литва);

ПОНЬКІНА А.М. - кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри „Оркестрові інструментиˮ Бєлгородського інституту мистецтв і культури(Росія);

СЛАВСЬКА Я.А. – кандидат педагогічних наук, доцент, кафедра „Соціально-гуманітарних дисциплінˮ Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки (м. Дніпро)

Редакційна колегія збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ, спираючись на етичні принципи провідних наукових видань та юридичні норми щодо авторського права, затверджує наступні положення у взаємодії між усіма учасниками видавничого процесу, а саме авторами, редакторами та рецензентами:

  • стаття, що подається до друку, має бути оригінальним авторським або колективним науковим доробком, який, наголосимо, не друкувався та не був представлений до друку в інших наукових виданнях;
  • текст, ноти та графічні матеріали статті не мають порушувати авторського права інших науковців – автори статей несуть відповідальність за плагіат;
  • автор, який надіслав наукову статтю до збірника „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ одночасно погоджується на її публікацію у даному видані та електронне оприлюднення статті на офіційній веб-сторінці видання;
  • електронний варіант рукопису статті повинен відповідати усім вимогам до оформлення статей у збірнику наукових праць Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ;
  • рішення про друк статті приймає лише редакційна колегія видання. Її правом може бути відхилення статті або побажання у доопрацюванні наукового матеріалу автором. Члени редакційної колегії залишають за собою право на незначне корегування статті, при цьому ретельно зберігаючи стилістику мовлення автора, основні структурні засади наукового матеріалу та, безумовно, конкретику дослідницького доробку науковця;
  • авторське наукове бачення певної проблематики може не співпадати з думкою членів редакційної колегії;
  • у разі недотримання вищевикладеного, статті позбавляються можливості їх друку у науковому збірнику „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ.

Поштова адреса редакції:

вул. Ливарна, 10, м. Дніпро, Україна 49044

Електронна адреса редакції:

gromchencko.valeriy@gmail.com

Відповідальний:

Громченко Валерій Васильович, тел. +38 (097) 470-23-10

Збірка XVI

Шістнадцятий випуск збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” пропонує оригінальні наукові статті, що є наслідком наукових досліджень викладачів та магістрантів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До збірки увійшли й наукові праці вчених, дослідницька діяльність яких певною мірою пов’язана з дніпропетровським регіоном. Означена у збірці тематика статей окреслила їх формування у структурі з чотирьох розділів, а саме – „Українська музична культура”, „Теоретичні та історичні проблеми музичного мистецтва”, „Музичне виконавство та педагогіка”, а також „Хроніка музичних подій”. Перший розділ „Українська музична культураˮ актуалізує та у певній мірі розвʼязує питання вітчизняного музичного мистецтва. І.М. Рябцева та О.В. Саєнко вивчають трактування жанру хорової мініатюри у творчості Лесі Дичко. Н.Ю. Тарасова та І.В. Свиридова розкривають індивідуальність стилю І. Алексійчук у духовно-хоровому доробку композиторки. І.О. Грузін торкається питань інтерпретації саксофонних творів В. Рунчака. Другий розділ збірника відкривається статею Т.О. Медведнікової й Т.Л. Фещенко, які заглиблюються у проблематику автентичного виконання творів епохи Бароко на органі. С.А. Щітова та Г.О. Юфимчук-Заворотна виокремлюють особливості хронотопу в моноопері. О.П. Гужва й А.Р. Скрипник піддають аналітичному аналізу каденції у віолончельних концертах Й. Гайдна. Жанр варіацій для фортепіано в контексті стильової множинності творчості Ф. Мендельсона-Бартольді досліджується Д.Д. Купіною та Г.О. Гребенюк. Жанрово-стильова специфіка творів для альта сучасних українських композиторів доволі результативно цікавить М.В. Самокіш. Арії Г.Ф. Генделя в академічному репертуарі сучасного співака вивчаються Н.В. Башмаковою і Т.П. Окіпною. І.М. Рябцева та С.А. Рябуха спільно пізнають таїни творчого взаємозбагачення між композитором О. Козаренком та співаком-контртенором В. Сліпаком. У розділі „Музичне виконавство та педагогікаˮ В.В. Громченко акцентує увагу на проблемі самоактуалізації митця у світлі мистецького синтезу. Питання осучаснення візуального ряду, як засобу збереження актуальності оперної вистави, пролонгують І.М. Рябцева й Р.В. Супряга. Джазові джем-сесії, в аспекті слухацького сприйняття, досліджуються Д.Д. Купіною та М.В. Дидак. О.П. Гужва і Н.В. Миколайчук зʼясовують виконавсько-практичні особливості інтерпретації барочної вокальної музики. Т.О. Медведнікова й К.О. Калиновська вивчають клавесинну специфіку виконання творів Ф. Куперена. Четвертий розділ „Хроніка музичних подійˮ пропонує меломанам та усім поціновувачам академічного музичного мистецтва згадати низку знакових концертних звершень, а саме – форум віолончелістів у рамках Міжнародного фестивалю „Музика без межˮ (рецензія В.В. Громченка) та Фестиваль-ювілеїв (класична гітара), який отримав детального аналізу в розгорнутій рецензії Ю.В. Радзецького. Отже, пропоноване видання зацікавить багатьох фахівців академічного музичного мистецтва, обумовлюючись, передусім, факторами актуальності та практичними рисами вищеозначених питань. Проректор з наукової роботи Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, кандидат мистецтвознавства, доцент В.В. Громченко PDF

Збірка XVI

Шістнадцятий випуск збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” пропонує оригінальні наукові статті, що є наслідком наукових досліджень викладачів та магістрантів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До збірки увійшли й наукові праці вчених, дослідницька діяльність яких певною мірою пов’язана з дніпропетровським регіоном. Означена у збірці тематика статей окреслила їх формування у структурі з чотирьох розділів, а саме – „Українська музична культура”, „Теоретичні та історичні проблеми музичного мистецтва”, „Музичне виконавство та педагогіка”, а також „Хроніка музичних подій”. Перший розділ „Українська музична культураˮ актуалізує та у певній мірі розвʼязує питання вітчизняного музичного мистецтва. І.М. Рябцева та О.В. Саєнко вивчають трактування жанру хорової мініатюри у творчості Лесі Дичко. Н.Ю. Тарасова та І.В. Свиридова розкривають індивідуальність стилю І. Алексійчук у духовно-хоровому доробку композиторки. І.О. Грузін торкається питань інтерпретації саксофонних творів В. Рунчака. Другий розділ збірника відкривається статею Т.О. Медведнікової й Т.Л. Фещенко, які заглиблюються у проблематику автентичного виконання творів епохи Бароко на органі. С.А. Щітова та Г.О. Юфимчук-Заворотна виокремлюють особливості хронотопу в моноопері. О.П. Гужва й А.Р. Скрипник піддають аналітичному аналізу каденції у віолончельних концертах Й. Гайдна. Жанр варіацій для фортепіано в контексті стильової множинності творчості Ф. Мендельсона-Бартольді досліджується Д.Д. Купіною та Г.О. Гребенюк. Жанрово-стильова специфіка творів для альта сучасних українських композиторів доволі результативно цікавить М.В. Самокіш. Арії Г.Ф. Генделя в академічному репертуарі сучасного співака вивчаються Н.В. Башмаковою і Т.П. Окіпною. І.М. Рябцева та С.А. Рябуха спільно пізнають таїни творчого взаємозбагачення між композитором О. Козаренком та співаком-контртенором В. Сліпаком. У розділі „Музичне виконавство та педагогікаˮ В.В. Громченко акцентує увагу на проблемі самоактуалізації митця у світлі мистецького синтезу. Питання осучаснення візуального ряду, як засобу збереження актуальності оперної вистави, пролонгують І.М. Рябцева й Р.В. Супряга. Джазові джем-сесії, в аспекті слухацького сприйняття, досліджуються Д.Д. Купіною та М.В. Дидак. О.П. Гужва і Н.В. Миколайчук зʼясовують виконавсько-практичні особливості інтерпретації барочної вокальної музики. Т.О. Медведнікова й К.О. Калиновська вивчають клавесинну специфіку виконання творів Ф. Куперена. Четвертий розділ „Хроніка музичних подійˮ пропонує меломанам та усім поціновувачам академічного музичного мистецтва згадати низку знакових концертних звершень, а саме – форум віолончелістів у рамках Міжнародного фестивалю „Музика без межˮ (рецензія В.В. Громченка) та Фестиваль-ювілеїв (класична гітара), який отримав детального аналізу в розгорнутій рецензії Ю.В. Радзецького. Отже, пропоноване видання зацікавить багатьох фахівців академічного музичного мистецтва, обумовлюючись, передусім, факторами актуальності та практичними рисами вищеозначених питань. Проректор з наукової роботи Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, кандидат мистецтвознавства, доцент В.В. Громченко PDF

Збірка XV

Пʼятнадцятий випуск збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” презентує оригінальні наукові статті, що є результатом наукових досліджень викладачів та магістрантів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До видання увійшли й наукові праці вчених, дослідницька діяльність яких певною мірою пов’язана з дніпропетровським регіоном. Тематика пропонованих робіт зумовила їх формування у структурі з чотирьох розділів, а саме – „Українська музична культура”, „Теоретичні та історичні проблеми музичного мистецтва”, „Музичне виконавство та педагогіка”, а також „Хроніка музичних подій”. Перший розділ „Українська музична культураˮ актуалізує та у певній мірі вирішує питання вітчизняного музичного мистецтва. М.І. Варакута та Ю.О. Черненко досліджують творчість Володимира Стеценка в аспекті проблем трактовки жанру хорової мініатюри. Н.Ю. Тарасова та П.В. Камуз визначають специфіку християнського дуалізму покаяння та славослів’я на основі Літургії Св. Іоанна Златоуста М. Скорика. Навчально-практичним поглядом означилась увага І.М. Приходька та Ю.О. Кусої до трансформаційних процесів фольклору в аспекті сучасного курсу сольфеджіо. Другий розділ збірника розкривається статею Р. Слюжінскіса із проблематикою архаїчних музичних стилів у ранніх публікаціях литовського народно-пісенного фольклору. О.П. Гужва та А.Я. Ревуцький вивчають стильову самобутність мелодизму С.С. Прокофʼєва, на матеріалі Концертів № 1 та № 2 для скрипки з оркестром. Н.Ю. Тарасова та А.В. Дубина вглядаються в індивідуальність втілення принципів нового напряму хорової музики кінця ХІХ – поч. ХХ століть, на прикладі Літургії Св. Іоанна Златоустого П. Чеснокова. Мистецтвознавець І.С. П’ятницька- Позднякова заглиблюється у музично-мовленнєву проблематику, вивчаючи її з огляду феномену ретроспекції. І.М. Рябцева та А.Ю. Мороз окреслюють жанрові модифікації віолончельних концертів С.С. Прокоф’єва у призмі співдружності композитора і виконавців. С.А. Щітова та Т.О. Швець торкаються чи не найскладнішої мистецтвознавчої проблеми музичної культури ХХІ століття, а саме – багатомірності жанрового синтезу в сучасному музичному мистецтві. У розділі „Музичне виконавство та педагогікаˮ В.В. Громченко закцентовує наукову увагу на творах для туби соло, як квінтесенції композиторської художньо-творчої ідентифікації інструмента. І.М. Рябцева та С.В. Романовський розкривають функціональність та виконавську своєрідність валторн у Першій симфонії Густава Малера. Н.С. Золотарьова і Т.О. Оліферовська вивчають вплив виконавської школи на інтерпретацію твору, на прикладі віолончельного концерту А. Дворжака. С.А. Щітова та О.М. Якимець виокремлюють самобутність новаторської трактовки камерно- вокальних жанрів у пізній творчості Ф. Шуберта. Мова джазу в інструментальній сюїті ХХ століття знаходить наукову концентрацію у дослідницьких поглядах Н.Ю. Тарасової та Б.І. Москальова. Особливості розвитку жанру фортепіанної транскрипції у творчості Ф. Ліста знаходять науково-практичне означення у статті Н.В. Хмель та А.С. Мʼякої. Четвертий розділ „Хроніка музичних подійˮ пропонує читачам ознайомитись із розгорнутою рецензією В.В. Громченка на святковий концерт, присвячений 120-річчю професійної музичної освіти у Дніпрі. Стаття з нагоди 60-річчя композиторки, викладача академії музики ім. М. Глінки, заслуженого діяча мистецтв України В.М. Брондзі (Мартинюк) презентується Н.Ю. Тарасовою. Відтак, пропоноване видання стане у нагоді багатьом фахівцям академічного музичного мистецтва, зумовлюючись, насамперед, критеріями актуальності та практичними ознаками вищеокреслених питань. Проректор з наукової роботи Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, кандидат мистецтвознавства, доцент В.В. Громченко PDF

Збірка XIV

Чотирнадцятий випуск збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” пропонує оригінальні дослідження, що є результатом наукової роботи викладачів та магістрантів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До видання також увійшли наукові статті, тематика яких висвітлювалась у доповідях на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Музичне мистецтво в аспекті синтезу теорії і практики” (6 – 7 березня 2018 р.). Тематичні виднокола авторів збірки зумовили її формування у структурі з чотирьох розділів, а саме – „Українська музична культура”, „Теоретичні та історичні проблеми музичного мистецтва”, „Музичне виконавство та педагогіка”, а також „Хроніка музичних подій”. PDF

Збірка ХІІІ

Тринадцятий випуск збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” представляє оригінальні праці, що є наслідком науково-дослідницької роботи викладачів та магістрантів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До видання також увійшли статті, тематика яких висвітлювалась у доповідях на ХІ.Міжвузівській науково-практичній конференції „Теоретичні, історичні та культурологічні проблеми музичного мистецтва” (16 – 17 листопада 2017 р.). Наукові обрії авторів збірки зумовили її формування у структурі з чотирьох розділів, а саме „Українська музична культура”, „Теоретичні та історичні проблеми музичного мистецтва”, „Музичне виконавство та педагогіка”, а також „Хроніка музичних подій”. PDF

Збірка ХІІ

Дванадцятий випуск збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” репрезентує оригінальні праці, що є наслідком науково-дослідницької роботи викладачів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки. До видання також увійшли розгорнуті рецензії на концертно-творчу діяльність в академії у продовж 2016 – 2017 навчального року. PDF

Збірка ХІ

Одинадцятий випуск збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” репрезентує праці, що є наслідком науково-дослідницької роботи викладачів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки та науковців з інших навчальних закладів. PDF

Збірка Х

Десятий випуск збірника наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” репрезентує праці, що є наслідком науково-дослідницької роботи викладачів Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки, учасників V Міжнародної науково- практичної конференції „Музичне мистецтво на рубежі століть: епілог чи передмова?”, а також науково-творчої співпраці між вченими, викладачами та студентами провідних мистецьких вищих навчальних закладів України, Росії, Німеччини. PDF

Збірка ІХ

Збірник наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” випуск 9 представляє публікації, що є результатом науково-дослідницької діяльності викладачів Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки, а також учасників ІV Міжнародної науково-практичної конференції „Музичне мистецтво: погляд у майбутнє”. PDF

Збірка VІІІ

Збірник наукових статей „Музикознавча думка Дніпропетровщини” випуск 8 представляє публікації, що є результатом науково-дослідницької діяльності викладачів Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки, а також учасників ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Музичне мистецтво: погляд у майбутнє”. DOC

Збірка VІІ

У науковому збірнику „Музикознавча думка Дніпропетровщини”, випуск 7 представлені публікації, що є результатом наукових розробок викладачів Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки. DOC

Збірка VІ

У науковій збірці „Музикознавча думка Дніпропетровщини”, випуск 6 представлені матеріали І Міжнародної науково-практичної педагогічної конференції „Історія та міф у Вітчизняній музичній культурі” (4 - 5 листопада 2010 р.), а також ІІІ Всеукраїнської науково-практичної педагогічної конференції „Музичне мистецтво у світлі сучасних наукових досліджень” DOC

Збірка V

У науковій збірці „Музикознавча думка Дніпропетровщини”, випуск 5 представлені матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної педагогічної конференції „Музичне мистецтво: динаміка розвитку”, присвяченої пам’яті А.К. Поставної, а також наукові статті викладачів Дніпропетровської консерваторії ім. М. Глінки. PDF

Структура статті:

  • Індекс УДК (вказується з лівої сторони аркуша).
  • Інформація про автора (укр., англ., рос. мовами): ПІБ, науковий ступінь, вчене звання, посад за основним місцем роботи автора (вказується з правої сторони аркуша).
  • Контактна інформація: номер телефона, електронна пошта (вказується з правої сторони аркуша).
  • Назва статті (укр., англ., рос. мовами; вказується по центру аркуша).
  • Анотації (укр., англ., рос. мовами) у формуванні відповідної структури: мета дослідження, методологія наукової розвідки, наукова новизна, висновки роботи.
  • Ключові слова (укр., англ., рос. мовами): 6 – 10 слів або словосполучень в іменному відмінку, які несуть основне науково-змістовне навантаження роботи.
  • Основний текст статті (обов’язково, на українській мові) формується у такій послідовності: постановка проблеми дослідження, її актуальність у взаємодії з науковими та практичними завданнями, аналіз сучасних публікацій за темою роботи, мета статті, об’єкт і предмет дослідження, основний матеріал публікації, висновки, перспективи подальшого вивчення означеної наукової тематики.
  • Список використаних джерел та літератури (за алфавітом, на мові оригіналу).
  • References (довідки) на список використаних джерел та літератури (за алфавітом, латиницею та англійською мовами).

Технічне оформлення:

  • Повний текст статті – біля 22000 друкованих знаків з пробілами (11 – 12 сторінок).
  • Текст статті оформлюється – шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,5.
  • Анотація – біля 1800 друкованих знаків з пробілами (біля 1 сторінки), відповідно, на трьох мовах (шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,5).
  • Ключові слова оформлюються за вимогами – шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1,5 (відповідно на трьох мовах).
  • Поле правої сторони аркушу – 3 см., з усіх інших сторін – 2 см.
  • Посилання у тексті статті позначаються [3, 27], де 3 – порядковий номер у списку використаних джерел та літератури, а 27 – номер сторінки.
  • Список використаних джерел та літератури оформлюється – Times New Roman, кегль 12, інтервал 1 (References подається відповідно літературі).
  • Ілюстрації оформлюються окремими файлами (формат jpeg з можливістю розширення не менше 300 dpi. Підпис ілюстрації Times New Roman, кегль 12, курсив.

Стаття супроводжується науковою рецензією кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності. Рецензія повинна бути завірена печаткою із засвідченням підпису рецензента у відділі кадрів.

Файл зі статтею необхідно подавати до редакції збірника або надсилати на електронну адресу: gromchencko.valeriy@gmail.com

Адрес редакції: 49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, 10, Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, ауд. 236.

Відповідальний за видання наукового збірника „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ Громченко Валерій Васильович, тел. (097) 470-23-10.

Наукова стаття, що подається до збірника наукових праць „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ, обов’язково супроводжується рецензією.

Ціллю процесу рецензування є оцінювання наукової ваги пропонованої роботи, а саме визначення її актуальності, наукової новизни, можливості практичного застосування, а також якості відповідних висновків щодо апробації заявленої проблематики.

Процес рецензування засвідчується письмовою рецензією, завіреною печаткою та підписом, що підтверджує особу рецензента (фахівця з відповідної до статті спеціальності).

Зміст рецензії складають певні структурно-аналітичні вектори, обумовлені якістю розкриттям наукового змісту статті, його обґрунтуванням у висновках і перспективах подальших наукових розвідок та, обов’язково, рекомендацією рецензента до можливості друку роботи як науково вагомого дослідження.

Рецензія зберігається в редакції збірника „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ протягом трьох років і засвідчує відповідний науково-дослідницький рівень автора на період даної апробації його наукових здобутків.

Редакційна колегія приймає наукові статті до друку у збірнику „Музикознавча думка Дніпропетровщиниˮ за умови наявності:

  • тексту статті (електронний та друкований варіанти);
  • наукової рецензії на статтю;
  • заяви, щодо публікації статті у даному збірнику.

Робота редакційної колегії над статтею:

  • наукова стаття подається до редакційної колегії збірника (адреса редакції: 49044, м. Дніпро, вул. Ливарна, 10, Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, ауд. 236; відповідальний – Громченко Валерій Васильович, тел. (097) 470-23-10.
  • стаття проходить етапи рецензування (внутрішній та зовнішній);
  • відбувається робота членів редакційної колегії з автором статті, щодо узгодження можливих питань зі змісту наукової роботи.