На хвилі визнання Організацією Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО) Козацьких пісень Дніпропетровщини як світової нематеріальної спадщини, відбулось немало культурно-мистецьких звершень, науково-творчих заходів. Підтримка світовою спільнотою вітчизняного духовного коріння, культурної ідентифікації українців на найвищому рівні постала в основі народження багатьох творчих колективів, фольклорно-дослідницьких центрів, лабораторій зі збереження та опрацювання вітчизняної народно-пісенної культури.
Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки, як провідний центр музично-освітньої та культурно-просвітницької діяльності на Дніпропетровщині, постає одним з головних генеруючих осередків етномузикознавства у його магістрально-комплексних різновидах художньо-творчої, експедиційної та наукової діяльностей.
Так, вже стали добре відомими за результатами багатьох нотних видань лабораторія фольклору та етнографії академії музики ім. М. Глінки (зав. Ольга Гусіна), науково-практичні конференції і тематичні майстер-класи, постійні дослідно-польові експедиції у складі Галини Пшенічкіної, Анастасії Любимової, Ольги Гусіної, Павла Якимова, частим гостем є професор Рімантас Слюжинскас (м. Клайпеда, Литва) та ін., завжди активний у творчій насназі фольклорний ансамбль „Калита” (керівник – Тарас Хмилюк).
Але ж вершиною, своєрідним результатом кропіткої, багаторічної роботи фольклористів Дніпропетровської академії музики постало проведення першого міжнародного етномузикознавчого симпозіуму „Актуальні питання східноєвропейської етномузикології”, який відбувся з 8 по 10 лютого 2018 року в стінах академії музики ім. М. Глінки.
Відкриваючи симпозіум, ректор Ю.М. Новіков зосередив увагу на необхідності обміном результатами теоретичної та практичної роботи між науковцями-етномузикознавцями з різних країн, які означили на зібранні представництво Литви, Польщі, Болгарії та України.
Вже перший день заходу можна впевнено характеризувати процесом ствердження науково-теоретичного концепту плідного спілкування провідних фахівців східноєвропейського етномузикознавства, з максимальним представленням ідеї щодо збереження та всебічної популяризації традиційної музичної культури.
Різні за проблематикою доповіді та водночас їх дискусійне обговорення слухацькою аудиторією можливо розподілити за наступними тематичними векторами, а саме міжетнічний спадок слов’яно-балтських музично-культурних зав’язків, який в цілому відтворювався у виступах Рімантаса Слюжинскаса (Клайпеда, Литва), Ірини Клименко (Київ, Україна), Ґайли Кірдєнє (Вільнюс, Литва). Питання щодо різновидів польових записів пісень, їх публікацій, композиційного формотворення та використання у музично-виховній діяльності народно-пісенного доробку болгар, українців і литовців розглядались у доповідях Дайви Вічінєнє (Вільнюс, Литва), Євгена Єфремова (Київ, Україна), Славки Петкової-Марчевської (Веліко-Тирново, Болгарія), Андрія Вовчака (Львів, Україна). Гармошкове виконавство західної України висвітлювалось у представлені Юрія Рибака (Рівне, Україна), а специфіку збереження традиційної хореографії у Литві виявляла Даля Урбанавічєнє (Вільнюс, Литва).
Ранкове засідання другого дня симпозіуму цілком було присвячено актуальним проблемам звукового документування та подальшого опрацювання народної музики, а також найрізноманітнішим питанням акустичної й інтонаційно-звукової своєрідності етнотворів. Музично-ілюстровані проблемні доповіді представляли Пйотр Дорош (Варшава, Польща), Ірина Довгалюк (Львів, Україна), Рітіс Амбразявічюс (Вільнюс, Литва) та Анастасія Мазуренко (Київ, Україна).
Яскравою самобутністю позначилась доповідь відомої української співачки, композиторки Катерини Боголюбової на тему „Звук. Зцілення звуком, як можливість відтворення Світу”. Тема взаємозв’язку людини як відтворювача фізичного звуку та його єднання в гармонії зі звуком Світу постала надзвичайно актуальною і проблемно відкритою для кожного учасника наукового спілкування.
Денне засідання другого дня симпозіуму означилось яскравою практичною спрямованістю. Досліджувались обряди, пісні, їх театралізація, звучала литовська скрипкова танцювальна музика та відбувся майстер-клас із традиційного литовського співу жанру сутартінес. Змістовні доповіді з їх практичними художніми ілюстраціями демонстрували Маргарита Скаженик (Київ, Україна), Ґайла Кірдєнє (Вільнюс, Литва), Ганна Пеліна (Київ, Україна), Дайва Вічінєнє (Вільнюс, Литва), доповідь на скайп зв’язку Олександра Терещенка (Кропивницький, Україна).
Третій день симпозіуму був присвячений науковим апробаціям молодих дослідників царини етномузикознавства. Тематично різні у проблемно векторному спектрі питання піднімались та обговорювались Тетяною Чухно, Людмилою Алієвою, Анастасією Колодюк, Каріною Поліщук, Владиславом Татаровим, Олегом Коробовим, Володимиром Щибрею (Київ, Україна); Галиною Пшенічкіною, Ольгою Гусіною, Анастасією Любимовою (Дніпро, Україна).
Винятковою своєрідністю та водночас надзвичайно плідним доповненням до науково-теоретичних виступів постала низка концертно-творчих заходів протягом усіх трьох днів симпозіуму. Концертні програми подарували слухачам фольклорний ансамбль „Калита” (керівник Т. Хмилюк), відома українська етноспівачка Каtya Chilly (Катерина Боголюбова), київський фольклорний гурт „Володар” (керівник – М. Скаженик), а також капела бандуристів Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки „Чарівниціˮ (керівники – С. Овчарова та М. Березуцька).
Серед найбільш яскравих вражень художньо-практичного спілкування науковців і музикантів-виконавців відзначимо насамперед концерт-прем’єру Кантати на теми козацьких пісень Дніпропетровщини „Ішов козак долиноюˮ для солістів, академічних ударних інструментів, фортепіано та ансамблю бандуристів „Чарівниціˮ, створену композиторкою Дніпропетровського регіонального відділення Національної Спілки композиторів України Валентиною Мартинюк (диригент Володимир Овчаров).
Майстриня надзвичайно добре використала виразовий потенціал вокально-інструментальної природи бандуристів-співаків (аерозвуки у відлунні інструментів, кластерна виконавська техніка, максимальність вокального діапазону, синтез академічної та народної манери співу й ін.). Особливо відзначимо виразність елементів театралізації кантати, винятково потужні ефекти режисури світла як на сцені, так і у слухацькій аудиторії, а також різноманітне використання ударних інструментів (тематично-змістовне навантаження партії великого барабану, як відтворення образу вироку долі).
Самобутнє прочитання етнокультури яскраво відтворила знана українська співачка Каtya Chilly (Катерина Боголюбова). У команді музикантів-однодумців виконавиця створювала синтетичну фольклорно-композиційну виставу. Відбувалось об’єднання духовних, глибоко-культурних корінь минулого із сучасними мистецькими формаціями сьогодення.
Кольорово-костюмований виступ фольклорного гурту „Володарˮ емоційно-змістовно представив концерт-лекцію „Козацькі, рекрутські та солдатські пісні у традиції українцівˮ.
Круглий стіл завершив триденний етномузикознавчий симпозіум. Лунали висновки, побажання та, найголовніше, були окреслені перспективи подальшої науково-дослідницької праці у напрямі збереження та популяризації традиційних музичних культур різних країн Європи. Зміст майбутньої співпраці полягає у створенні відповідної робочої групи для вирішення означених симпозіумом питань, а також у необхідності розширення числа країн учасниць міжнародного науково-практичного етнофоруму.
В.В. Громченко