Початок другого семестру Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки розпочала масштабними творчими звершеннями. Міжнародний фестиваль „Музика без межˮ, який силою духа його ідейних натхненників обіймає під широкі крила все більше різноманіття видів музично-виконавської діяльності, форм художніх композицій, типів академічних інструментально-вокальних спеціалізацій, тенденційно позначається творчою перманентністю розвитку. Цього разу до мистецького обрію марафону потрапили кларнет і саксофон, найбільш близькі, споріднені за технологією гри та, нажаль, полярно різні за художньо-естетичною природою духові інструменти. Не без підстав, відомий викладач-кларнетист, яскравий представник музичної еліти Дніпропетровщини Аркадій Гурфінкель (фундатор легендарної династії кларнетистів, представленої у наші дні вже у третьому поколінні музикантів) суворо забороняв власним учням-кларнетистам будь-які прояви зацікавлення саксофоном.
Саме представники цієї відомої родини кларнетистів – Михайло Гурфінкель (син Аркадія Гурфінкеля) та брати-близнюки кларнетисти Олександр і Даніель, – діти Михайла Гурфінкеля, стали яскравою мистецькою окрасою перших двох днів дійства під назвою „Музичний карнавалˮ на Міжнародному фестивалі музичного мистецтва „Музика без межˮ.
Стверджуючи високий тон класичного музичного мистецтва свято відкрив 27 лютого 2017 року шедевр В.А. Моцарта – симфонія № 40 g-moll, у виконанні симфонічного оркестру „Festivalˮ (художній керівник та диригент Дмитро Логвин). Хрестоматійний твір наблизив відчуття нескінченності людського буття у Всесвіті, єднаючи слухачів у гармонії вібрацій найвищого ґатунку. Цикл з найвідоміших танців з балету С. Прокоф’єва „Ромео та Джульєттаˮ у художньому баченні Є. Левітаса для 2-х кларнетів і камерного оркестру розкрив феноменальну виконавську майстерність братів кларнетистів. „Малюючиˮ образи героїв, їх почуття та кольорову мозаїку драматичного сюжету музиканти логічно окреслили наступну композицію, вже для трьох кларнетів з камерним оркестром, а саме „Мозаїкуˮ Ш. Гроніха. На сцені з бас-кларнетом постав батько відомих близнюків-кларнетистів – Михайло Гурфінкель. Три частини художньо контрастного музикування ансамблістів, немов сяючі грані найкоштовнішої прикраси, дивували слухацьку аудиторію. Інтонації національної єврейської музики, імпровізації, джаз багатогранно контрастували у мозаїчному принципі розвитку музичного матеріалу.
Наступного дня творчі симпатії слухачів дістались гармонії у камерній музиці, представленій квартетом DʼART у складі Марії Ємець (скрипка), Марії Обмелько (скрипка), Маргарити Ємець (альт) та Ольги Луценко (віолончель). Широке різноманіття й непередбачуваність акордових структур, своєрідність використання палітри виразових можливостей струнного ансамблю утвердили неоднозначність творчих вражень від музики неокласицизму. Квінтет g-moll Д. Шостаковича, який прозвучав за участю піаністки Наталії Золотарьової, у масштабності п’яти частин постав глибинно-емоційною кульмінацією концерту, в якій вага кожного звуку спрямовувала за обрії земного буття. Споконвічний єврейський музичний колорит було виразно розкрито в Увертюрі на єврейські теми С. Прокоф’єва, яку блискуче було виконано за участю кларнетистів Олександра та Даніеля Гурфінкелів.
У перший день весни концерт духового оркестру Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, під орудою І. Грузіна, без перебільшення постав сонячною кульмінацією музичного карнавалу. Хода радості розпочалась зі звуків „Святкового танцюˮ Ш. Гуно. Концертанте для саксофона-альта з оркестром К. Грюндмана емоційно проникливо виконала концертуюча саксофоністка Анастасія Федоренко. Концерт № 2 для кларнета з оркестром іспанського композитора Оскара Наварро блискуче виконав соліст академічного симфонічного оркестру Дніпропетровської філармонії ім. Л.Б. Когана, викладач класу кларнета Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки Томас Мазур. Масштабний твір полонив відтворенням характеру свідомої зосередженості, з віддзеркаленням стану самозаглибленої притомності всіх учасників творчого процесу, безумовно, з вирішально-провідною роллю соліста-кларнетиста. „Вірменські танціˮ А. Ріда своєрідно відтінили наступний програмний блок виступу духового оркестру, адже на сцені концерт-холу з’явилась лауреат всесвітньо відомого Міжнародного конкурсу саксофоністів ім. А. Сакса концертуюча саксофоністка Ася Фатєєва. У її виконанні слухачі почули Фантазію для саксофона-альта з оркестром К. Смітта, а також композицію М. Коломтьє „Емануельˮ. Не залишився осторонь слухацької уваги й „Концертний пасадобльˮ Н. Озоріо з блискавичним соло на трубі викладача Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки Павла Хмелькова. Унікальність виконавсько-фізіологічних даних цього трубача, феноменальність природньої технологічної основи його виконавського апарату дозволяють передчувати майбутній творчий розквіт студентів класу труби. Виступ духового оркестру завершили винятково колоритні „Кубинські танціˮ (конга, сальса, мамбо) в аранжуванні Роберта Шелдона.
Таким чином, вже перегорнута сторінка „Музичного карнавалуˮ, але ж попереду нові горизонти „Музики без межˮ, нові гості, програми, спілкування й неодмінний процес духовного взаємозбагачення, творчої наснаги й еволюції радісних перемін.