Надзвичайно складно здивувати сучасного слухача віртуозною технікою виконання музичних композицій. Епоха віртуозності, часи феноменальних технічних можливостей позначених у великій та мілкій пальцевій техніці, виконавській моториці вже давно минули. Сьогоденний культурно-історичний період, який, у певній мірі, продовжує постмодерні традиції кінця ХХ століття, характеризується спрощенням технічної ваги засобів виразності, їх відходом від максимальності ускладнень виконавських процесів. Тому недивно, що віртуозність відомого японського піаніста Темпея Накамурі, яка, до речі, має винятково високий рівень технічної досконалості, слугувала абсолютно іншим прагненням піаніста-віртуоза, а ніж феєрично-технічна блискавичність професійного володіння фортепіано.

У концерті в Дніпропетровській академії музики ім. М. Глінки, який відбувся 3 листопада 2017 року, піаніст виступав не лише як блискучий виконавець, але, підкреслимо, ще й як оригінальний композитор. Художня образність, емоції, глибинна та водночас швидкоплинна чуттєвість творення власних музичних композицій-імпровізацій, надовго залишаться у спогадах численних слухачів. Авторські твори Темпея Накамурі змальовували різні картини-почуття, образи, а саме „Дорога духа”, „Наскрізь неба”, „Полум’я”, „Сльоза дракона”; картини-імпровізації – сюїти „Подорож до Європи”, „Відзвуки літа” та інші яскраві фортепіанні композиції.

Феномен виконавця-композитора, що поєднує високо-професійний рівень піаністичної культури та, водночас із цим, широкий образно-емоційний потенціал, постали запорукою беззаперечного успіху виступу Темпея Накамурі та безмежної вдячності японському піаністу від студентів, викладачів, багатьох поціновувачів фортепіанного мистецтва Дніпропетровщини.