7 грудня 2017 року в концерт-холі Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки відбулось свято фортепіанної музики. У вирі творчих подій міжнародного статусу, в яких беруть переважно організаційну участь й викладачі академії, відважитись на сольний концерт справа не з легких. Але ж коли є чим духовно ділитись й упевненість творчих сил сягає наснаги творінь – успіх духовної відваги гарантовано.

Саме такого роду художній сюжет може постати в підготовці сольного концерту піаніста Гліба Адлуцького. Викладач кафедри „Фортепіано”, лауреат багатьох міжнародних конкурсів представив серцям слухачів фортепіанні шедеври двох велетнів музичної культури ХХ століття, а саме К. Дебюссі та С. Прокоф’єва. Різна фортепіанна техніка в аспекті штрихової та артикуляційної специфіки відтіняла два відділи концерту. Легатисимо й одухотворене туше малювали образи „на воді” з грайливим відлунням майже глісáндової природи звуковéдення. Артистизм виконавця та його рухова пластика у кожному жесті відтворювали радість миті враження від ірреального відблиску художніх почуттів. Далі, суворим контрастом інтервальної рельєфності, тембровою відвертістю „прохолодного світла” означилось художнє сприйняття музики у другій половині концерту. Добре відтінена лінеарність акордової техніки, кластерно підкреслений принцип інтонаційного оповідання створили калейдоскоп емоцій фортепіанної снаги.

Потому, так зрозуміла і складна, класично стверджена полярність мовлення з одних музичних уст, – чи не найкраща вдача для концерту майстра образів, думок і почуттів?