Майже два тижні, з 8 по 17 листопада 2016 року в Дніпропетровській академії музики ім. М. Глінки проходила VІ Бахівська академія. Серед організаторів цьогорічного просвітницького марафону Нове Бахівське товариство з м. Лейпцигу (Німеччина) та Генеральне консульство Німеччини в м. Донецьку з офісом у м. Дніпрі. Проведення попередніх Бахівських академій в Україні з 2004 року на базі Донецької музичної академії ім. С.С. Прокоф’єва означилось як масштабною популяризацією шедеврів генія музичного бароко, так і досягненням їх більш точної виконавської інтерпретації молодими музикантами, підвищенням професійно-аналітичного рівня свідомості у розумінні музики Й.С. Баха.

Зберігаючи традиції і рухаючись у напрямку примноження культурно-просвітницьких здобутків, викладачі шостої Бахівської академії зосередились на заняттях зі студентами Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки, а також з молодими музикантами-гостями з вищих навчальних музичних закладів міст Києва, Харкова та Одеси.

Серед німецьких викладачів – хоровий диригент, художній керівник проекту Крістфрид Брьодель, викладачі академічного співу Гертруд Гюнтер та Іоханнес Шмідт, спеціалісти Ульріке Тітце (скрипка, струнно-смичкові інструменти), Кристоф Гербет (гобой, дерев’яні духові інструменти), Крістіан Пакмор (труба, мідні духові інструменти), Рафаель Альперман (клавесин) та Вольфганг Церер (орган).

У максимально короткий термін, лише один тиждень, німецькі фахівці ставили за мету досягнення концертного виконання чи не найскладніших творів Й.С. Баха – Меси h-moll — Kyrie eleison (Господи, помилуй), Gloria in excelsis Deo (Слава в Вишніх Богу), а також Кантати № 21 „Множилась скорбота у серці моємуˮ. Ціль виправдовували ретельно організовані заняття зі студентами, що включали як індивідуальні зустрічі, так і ансамблеві та оркестрові репетиції. Початок спільного творчого процесу розпочинався о десятій годині ранку і завершувався приблизно біля дев’ятої години вечора. Кропітка праця менеджера, досвідченого організатора численних Бахівських академій Дітера Бернхарта зумовила злагоджену, одночасну роботу німецьких спеціалістів на кафедрах Дніпропетровської академії музики ім. М. Глінки.

Яскравою своєрідністю та певною нестандартністю позначалась викладацька робота кожного з педагогів Бахівської академії. Так, гобоїст Кристоф Гербет окрім технологічних питань духового виконавства, у перші дні занять приділяв вагому увагу якості тростин, які власноруч корегував з численними поясненнями студентам. Заняття з трубачами Крістіан Пакмор також вибудовував на основі технологічно-виконавських завдань. Робота над атакою звука, його стаціонарною частиною, точністю артикуляції особливо у верхньому регістрі була настільки ретельною, що іноді здавалось навряд чи почути фрагменти виконання оркестрових творів Й.С. Баха. Відкрите спілкування, а саме так можна назвати заняття зі студентами німецьких вокалістів Гертруди Гюнтер та Іоханнеса Шмідта, центральним питанням мало також технологічно-артикуляційні особливості виконавства. Найбільше вражала специфіка промовляння кінцевих приголосних, які ніби виштовхувались мовно-артикуляційним апаратом з відповідною концентрацією дихання. Скрипка Ульріке Тітце, яка нерозлучно супроводжувала всі пояснення німкені, бездоганно зосереджувала увагу студентів на особливостях штрихової палітри музики бароко (бахівське деташе, гранд деташе та ін.). Клавесиніст Рафаель Альперман невтомно позначав студентам першорядну ансамблево-оркестрову функцію метро-ритмічної пульсації.

Безумовно, центральною постаттю Бахівської академії, особистістю, яка об’єднувала в одному творчому запалі зусилля всіх викладачів і студентів постав диригент Крістфрид Брьодель. Його щоденні заняття з хором, з оркестром, із солістами, зведені репетиції до пізнього вечора у великій залі академії ім. М. Глінки підсумовували кропітку працю колег. Диригентський апарат маестро вирізнявся скупістю рухів, лаконічністю диригентського жесту. У процесі інтерпретації найвідоміших шедеврів Й.С. Баха диригент К. Брьодель на практиці розкрив чи не найвагоміший критерій диригентського високопрофесійного мистецтва: „Диригують не руками, а за допомогою рук”.

Новою формою концертно-просвітницької діяльності для численних слухачів постав концерт-лекція К. Брьоделя, яка відбулась у концерт-холі академії ім. М. Глінки 13 листопада. Сягаючи первородних глибин інтерпретації творів Й.С. Баха диригент роз’яснював змістовно-ключові фрагменти Меси h-moll та Кантати № 21, які ілюструвались студентськими хором, симфонічним оркестром та солістами. Вечір наступного дня означив кульмінацію марафону Бахівської академії – концертне виконання шедеврів генію музичного бароко. 15 листопада дана програма прозвучала у Дніпродзержинському музичному коледжі, а 16 листопада – у Криворізькому музичному коледжі.

Приємно відзначити, що кожний концерт розпочинався з музикознавчого пояснення, стосовно програми виступу. Ця надзвичайно складна початкова місія вербального сприйняття бахівських шедеврів була покладена на викладача академії ім. М. Глінки кандидата мистецтвознавства, доцента Ігоря Приходька, який з винятковою доступністю повідав численним слухачам історичні та інтерпретаційні питання вершинних творів духовного значення.

На кожному концерті творче взаємозбагачення відкритих сердець здійснювалось не лише у колі слухачів, виконавців на сцені (вокалісти, інструменталісти), але й безпосередньо на диригентському помості. Мистецтво думки, позначене творчою уявою маестро Крістфрида Брьоделя знаходило відчутний оклик у миттєвому резонансі його послідовниці – молодого талановитого диригента Юлії Іванової. Виступи у концертах поряд з видатним диригентом ствердили одностайність принципів її художньо-образного мислення та специфіки його інтонаційно-звукового втілення. Утвердження синтетичної природи диригентського свідомо-уявного акту творення, яке формувалось протягом двох тижнів VІ Бахівської академії, безумовно, ще не раз розквітне плодами творчості протягом усього подальшого мистецького життя диригентів обох поколінь, численних студентів та їх викладачів.

На окрему увагу заслуговує діяльність у рамках Бахівської академії органіста Вольфганга Церера. Його заняття зі студентами відбувались переважно у Дніпропетровському Будинку органної та камерної музики, в якому 17 листопада музикант подарував слухачам сольний концерт з творів Й.С. Баха.

Збагачення свідомості студентів з питань інтерпретації музики Й.С. Баха, з широкого кола технологічно-виконавських питань, із самостійної організації власного навчального процесу, а також фінальний органний акорд свята, який, підкреслимо, прозвучав на одному з найкращих органів в Україні, символічно означив надію на продовження марафону Бахівської академії вже у масштабі майбутнього Всеукраїнського проекту.