У час невпинного згасання традиційної музичної культури в її автентичному середовищі, важливо знайти найкращі шляхи для її збереження та відродження. Музична фольклористика як науковий напрямок почала стрімко розвиватися у нашому регіоні зі створення Лабораторії фольклору та етнографії у Дніпровській академії музики у 2015 році (завідувачка – Ольга Гусіна) та визнання козацьких пісень регіону частиною світової нематеріальної спадщини UNESCO. Тоді ж відбулися перші фольклорні експедиції, метою яких в першу чергу було виявлення та фіксація окремого пісенного жанру. В результаті був виданий презентаційний збірник «Козацькі пісні Дніпропетровщини», де власне нотний матеріал та аналітична частина вступної статті були підготовані співробітниками Лабораторії. Основними напрямками роботи Лабораторії фольклору та етнографії є: 1) експедиційна збирацька; 2) робота з архівування та впорядкування отриманих матеріалів; 3) наукова; 4) навчальна; 5) просвітницько-популяризаційна. Сьогодні Лабораторією фольклору та етнографії вже зроблено чимало для дослідження, збереження і популяризації народної музики в Україні та Європі. Зокрема, регулярно проводяться фольклорно-етнографічні експедиції у різні куточки області. Експедиційна група у складі завідувачки Лабораторії Ольги Гусіної, викладачок академії Галини Пшенічкіної та Анастасії Любимової, а також звукооператорів польового запису Павла Єкімова, Семена Мельникова, Лева Рожанського та інших здійснили записи у 17 районах Дніпропетровщини (за адміністративним поділом до 2020 року) (близько 100 селах) та мали намір працювати далі, плануючи дослідити увесь регіон. Однак, ці плани зруйнувала спочатку пандемія, а згодом – повномасштабна війна, яка безпосередньо зачепила південні та східні райони області й поставила під велике питання подальшу польову роботу у цих зонах. Наразі у архіві Лабораторії міститься понад 1700 одиниць пісенних зразків та усної етнографічної інформації. На правому березі області обстежено Верхньодніпровський, Криничанський, Софіївський, П’ятихатський райони та м. Жовті Води, Апостолівський, Солонянський, Томаківський райони. На лівому березі – Магдалинівський, Царичанський, Петриківський, Новомосковський, Павлоградський, Юр’ївський, Межівський, Петропавлівський, Покровський. До деяких сіл було проведено по два експедиційні виїзди. Також проведено розвідки у Дніпровському районі, який обіймає обидва береги р. Дніпро. Матеріали експедицій зберігаються у фондах Лабораторії. Триває робота з їх упорядкування, реєстрового опису, нотної та текстової транскрипції. До цього процесу активно залучені і студенти ДАМ. Зі згоди керівництва Академії та Лабораторії записи є доступними для вивчення усіма охочими.

Зібрані, транскрибовані та аналітично опрацьовані фольклорні матеріали публікуються в серії наукових збірок «Народні пісні сучасної Дніпропетровщини» з аудіо додатками, які містять найкращі зразки народнопісенних творів, записаних у експедиціях (упорядники – Галина Пшенічкіна, Анастасія Любимова). Вже побачили світ два томи з цієї серії – «Томаківський район» (2016) та «Петропавлівський район» (2019). Окрім власне пісенного матеріалу, упорядники включають до збірок усну етнографічну інформацію, подану мовою носіїв із збереженням місцевих діалектних особливостей. Окремі того, у фондах ЛФЕ зберігаються оцифровані її співробітниками копії 50 касет (1990-тих років запису), наданих журналісткою, головним редактором художнього мовлення Дніпропетровського обласного радіо Таїсією Ковальчук, а також касети, отримані від місцевих записувачів у ході експедицій до Петропавлівського, Криничанського та Царичанського районів.

Викладачі та співробітники Лабораторії організують і регулярно беруть активну участь у етномузикознавчих конференціях, симпозіумах, семінарах-практикумах, присвячених вивченню традиційної музики та збереження нематеріальної спадщини, в Україні й за кордоном (зокрема, у Болгарії, Боснії та Герцеговині, Естонії, Латвії, Литві, Польщі та Словенії). Наукові дослідження співробітниць Лабораторії Г. Пшенічкіної та А. Любимової публікуються у численних фахових виданнях: «Проблеми етномузикології» (Київ), «Етномузика» (Львів), «Музикознавча думка Дніпропетровщини» (Дніпро), «Актуальні питання східноєвропейської етномузикології» (Дніпро), «Tradicija ir Dabartis / Tradition & Contemporarity» (Клайпеда, Литва), «Res Hamanitariae» (Клайпеда, Литва) та інших. Вагомим внеском у розвиток фольклористики є проведення чотирьох Міжнародних етномузикознавчих симпозіумів «Актуальні питання східноєвропейської етномузикології» (2018, 2020, 2022, 2024), який обʼєднав провідних вчених-етномузикологів України та країн Європи (Австрії, Болгарії, Литви, Латвії, Польщі, Сербії, Словаччини та інших). Під час насиченої кількаденної програми симпозіумів відбувається обмін досвідом між українськими за зарубіжними колегами, знайомство з колом актуальних питань музичної фольклористики в напрямках методів фіксації, архівування, найсучасніших аналітичних підходів до вивчення та викладання традиційної музики в навчальних закладах різних рівнів. Завдяки активній позиції керівного складу ДАМ та перспективному плануванню роботи кілька років поспіль Дніпро стає одним з потужних осередків, де підтримується науковий зв’язок етномузикознавців європейської спільноти. Спеціалізований збірник наукових статей «Актуальнi питання схiдноєвропейської етномузикологiї» (упорядники – Галина Пшенічкіна, Рімантас Слюжинскас) є відкриттям нової сторінки у розвитку фольклористичних досліджень як у стінах Дніпровської академії музики, так і усього академічного співтовариства етномузикознавців України та Східної Європи. Тут публікуються ґрунтовні дослідження не тільки українських вчених, але й їхніх іноземних колег, які за своїм обсягом становлять основну частину збірки. Перед читачами постають різні аспекти вивчення традиційної музичної культури – історичний, аналітичний, соціо-антропологічний тощо. До складу редакційної колегії збірника входять визнані в Європі та світі етномузикологи з України, Австрії, Білорусі, Боснії і Герцеговини, Литви, Македонії, Польщі, Словаччини та Словенії. Доповідачі симпозіуму публікують свої наукові праці також і у фаховому збірнику категорії «Б» "Музикознавча думка Дніпропетровщини" (у відповідному окремому розділі цього видання): - у Вип. 21 (№2, 2022, ред.-упоряд. Г. Пшенічкіна, В. Громченко) опубліковані статті І. Довгалюк (Львів), Р. Амбразявічюса (Вільнюс, Литва), М. Скаженик-Т. Чухно (Київ), А. Колодюк (Київ), В. Осадчої (Харків), А. Любимової (Дніпро), Є. Йовановіч (Белград, Сербія), Б. Гарая (Нітра, Словаччина). - у Вип. 24 (№1, 2023, ред.-упоряд. Г. Пшенічкіна, В. Громченко) містяться статті провідних литовських етномузикологів Р. Амбразявчюса, Д. Вічінєнє, Г. Кірдєнє, А. Накєнє та їх українських колег – І. Клименко-А. Любимової, Л. Іваннікової-М. Скаженик, О. Гонаренко, В. Осадчої, С. Протасової, О. Кропивного, Я. Павліва. - у Вип. 26 (№1, 2024 ред.-упоряд. Г. Пшенічкіна, В. Громченко) розташовано публікації Р. Амбразявічюса (Литва), В. Люткуте-Закарєнє (Литва), Р. Жарскєнє (Литва), І. Довгалюк (Львів), Л. Іваннікової (Київ), І. Коваль-Фучило (Київ), К. Жук (Харків), Н. Ханіс (Київ), Л. Новікової-Д. Жалєйко (Харків), Н. Федорняк (Івано-Франківськ), Г. Карась-У. Коновалюк (Івано-Франківськ). Міжнародна співпраця не обмежується лише рамками науково-практичних зібрань. Окрім навчального обсягу, передбаченого навчальними програмами, керівництво ДАМ залучає до співпраці науковців з Європи, наприклад проф. д-ра Рімантаса Слюжинскаса (Литва), який прочитав у академії два курси відкритих авторських лекцій з традиційної музики народів світу.

Важливим є навчально-виховний напрямок роботи Лабораторії фольклору та етнографії. Він включає передусім розробку спеціальних учбових програм для різних рівнів освіти: - завідувачка Лабораторії Ольга Гусіна читає курс «Етномузична культура України» (для «Молодших бакалаврів»); - доцент кафедри «Історія та теорія музики» Анастасія Любимова розробила та веде курси «Етномузикознавство» і «Розшифрування фольклору» (для «Бакалаврів»); «Етномузикознавство: теорія та практика» і «Регіональна етнографія» (для «Магістрів»); - доцент кафедри «Історія та теорія музики» Галина Пшенічкіна читає курс «Етномузикознавство: регіональний аспект» (для здобувачів третього рівня мистецької освіти “доктор мистецтва/доктор філософії” в аспірантурі ДАМ), що базується передусім на народопісенному матеріалі Дніпровського регіону. Усі названі дисципліни мають на меті набуття знань щодо регіональної специфіки українського музичного фольклору – особливостей жанрового та виконавського складу, мелотипології обрядової та необрядової музики, фактури, музичної стилістики. Курси передбачають знайомство із широким колом автентичних зразків (експедиційними аудіо- та відеозаписами), зафіксованими від носіїв фольклорної традиції, їх порівняльний аналіз, засвоєння основ транскрибування народної музики, огляд сучасних науково-аналітичних методів та підходів до роботи з фольклорним матеріалом. Особлива увага приділяється фольклорно-етнографічним артефактам, зібраним у нашому регіоні. Вони стають основою практичних і самостійних занять з нотації пісень та транскрибування усної інформації. Окрім того, деякі студенти беруть учать і в експедиційній роботі, заохочується також і їх самостійна польова пошукова робота. Успішно захищені також кілька студентських бакалаврських та магістерська роботи, а також дисертаційне дослідження А. Любимової «Традиційна пісенна культура пізнього формування в ареалі Дніпровських порогів: специфіка жанрової системи» (2023), джерельною базою яких стали місцеві етнографічні матеріали. Просвітницька робота Лабораторії спрямована на поширення матеріалів серед різних верств населення Дніпропетровщини. Для залучення та зацікавлення аспектами народної культурної спадщини ширшої аудиторії ЛФЕ започаткувала методичні та практичні семінари та тематичні лекції-концерти для здобувачів освіти Дніпропетровського театрально-художнього коледжу, педагогічного коледжу, академії неперервної освіти, для викладачів музичних та загальноосвітніх шкіл міста та області, а також за межами області («Міські науково-методичні семінари-практикуми для вчителів музичного мистецтва м. Дніпра», семінари для вчителів мистецьких шкіл у Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, серія науково-практичних семінарів, присвячених збереженню елементів нематеріальної культурної спадщини в м. Самар (кол. Новомосковськ), лекції-концерти для студентів академії та інших обласних мистецьких коледжів). Задля цих цілей А. Любимовою, О. Гусіною та П. Єкимовим створено кілька тематичних аудіовізуальних продуктів на основі відкритих та архівних записів: фільми-презентації «Козацькі пісні Дніпропетровщини», «Зимовий цикл обрядових пісень», «Дитячий фольклор Дніпропетровщини», «Традиційне весілля Дніпропетровщини», Майстер-клас із фольклорним аматорським ансамблем «Першоцвіт» c. Кочережки Павлоградського району», та концерт-лекція О. Гусіної «Дівич-вечір», які виконують функцію методичних дорадників. Лабораторією започатковано Всеукраїнський науково-методичний семінар з питань збереження та розвитку елементів нематеріальної культурної спадщини «Живий спадок: весняні зустрічі в Дніпрі», в якому беруть участь очільники та працівники освітньо-культурних закладів, майстри-аматори, керівники фольклорних колективів, викладачі дисциплін фольклористичного спрямування.

З метою реконструкції та популяризації народної пісенності Дніпропетровщини, в першу чергу козацьких пісень, внесених до списку UNESCO, було створено фольклорний ансамбль «Калита» (кер. Т. Хмилюк) та фольклорний гурт «Дивень» (кер. Г. Пшенічкіна, О. Гусіна), до складу якого входять студенти всіх курсів спеціалізації «Теорія музики» та «Музикознавство». Обидва студентських ансамблі беруть активну участь у концертних та фестивальних заходах та є лауреатами низки міських, обласних та всеукраїнських конкурсів.

Публікації співробітників Лабораторії та етнографії ДАМ, присвячені дослідженню та промоції традиційної музики Дніпровського регіону: Наукові та фольклорно-етнографічні збірники: • Актуальні питання східноєвропейської етномузикології : Збірник наукових статей : Вип. 1. Ред.-упоряд. Галина Пшенічкіна, Рімантас Слюжинскас. Дніпро : Ліра. 2018. 268 с. • Народні пісні сучасної Дніпропетровщини. Випуск І. Томаківський район / Упорядники: Галина Пшенічкіна, Анастасія Любимова. – Дніпро : Ліра, 2016. 56 с. : 8 фото. Аудіододаток: https://www.youtube.com/playlist?list=PLJMyeUT4J6WY3pso8zZLWF_ZrOdtAgOyc • Народні пісні сучасної Дніпропетровщини. Випуск 2. Петропавлівський район / Упорядники: Галина Пшенічкіна, Анастасія Любимова. – Дніпро : Ліра, 2019. 160 с. : аудіододаток, фото. Аудіододаток: https://youtube.com/playlist?list=PLVvDDGuvHhLKcqlxOBmLFU4gTzSIJtDbp&si=ujWCrt4eAx9eyVxp Статті: • Любимова А. Весільні мелодії «середньодніпровського набору» в ареалі Дніпровських порогів». Музикознавча думка Дніпропетровщини: збірник наук. статей, Дніпро: ГРАНІ, 21 (2), 2021. С. 122–144. • Любимова А. Зимові пісні правобережжя Дніпропетровської області. Проблеми етномузикології, Вип. 11, Київ, 2016, С. 77–82. • Любимова А. Козацькі пісні Дніпропетровщини: досвід, сучасність, перспективи. Культурна спадщина України: сталий розвиток і національна безпека : збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції, 20 квітня 2017. Київ: Український центр культурних досліджень, НАКККіМ, 2017. Т. 1. С. 44-49. • Любимова А. Козацькі пісні як частина усної спадщини Нижньої Наддніпрянщини. Проблеми етномузикології. Вип. 14. Київ, НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2019. С. 129-140. • Любимова А. «Бытование народной песенной культуры в районе Днепровских порогов в ХХI веке. The European Journal of Arts: Premier Publishing s.r.o., Vienna, 4, 2021. С. 64–70. • Любимова А. Традиційна пісенна культура пізнього формування в ареалі Дніпровських порогів: специфіка жанрової системи. Дис. на зд. наук.ст. доктора філософії. Спеціальність 025 – Музичне мистецтво. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського. 2023. Рецензії: • Пшенічкіна Г. Музыкальная фольклористика юго-восточной Украины: научно-исследовательская деятельность Днепропетровской академии музыки им. М. Глинки. Tradicija ir Dabartis / Tradition & Contemporarity: Mokslo darbai. Sud. R. Sliužinskas, H. Pshenichkina. № 11. Klaipėda, Klaipėdos universiteto leidykla, 2016. p. 279–282. • Пшенічкіна Г. Традиційні зимові мелодії у басейні верхньої Самари. Проблеми етномузикології. Вип. 12. Київ, НМАУ, 2017. С. 90–100. • Пшенічкіна Г. Перший міжнародний етномузикознавчий симпозіум «Актуальні питання східноєвропейської етномузикології» у м. Дніпро, Україна. Tradicija ir Dabartis / Tradition & Contemporarity: Mokslo darbaiю Sud. R. Sliužinskas, H. Pshenichkinа, № 13. Klaipėda, Klaipėdos universiteto leidykla, 2018. p. 347–350. • Іваннікова Л., Пшенічкіна Г. Третій міжнародний етномузикознавчий симпозіум Народна творчість та етнологія, Київ: ІМФЕ. ім. М. Т. Рильського, 4 (396), 2022. С. 106–110. • Пшенічкіна Г., Коваль-Фучило I. Четвертий міжнародний симпозіум етномузикознавців. Проблеми етномузикології, Вип. 19, НМАУ, 2024. С. 140-141. Навчальні відео: • «Дитячий фольклор Дніпропетровщини» (фільм-презентація) • «Дівич-вечір» (фільм-презентація) • «Козацькі пісні Дніпропетровщини» (фільм-презентація) • Майстерклас із фольклорним аматорським ансамблем «Першоцвіт» c. Кочережки Павлоградського району (фільм-презентація) • «Традиційне весілля Дніпропетровщини: дівич-вечір» (лекція-концерт Ольги Гусіної) https://youtu.be/EzT13PU2aMs?si=XyE30uIt2Kyxi98K